Статті

16.01.2020

Автор статьи – Дахно Л.А. кандидат медицинских наук, врач стоматолог-хирург, врач рентгенолог.

Часть 2

Первая часть здесь.

Лечение посттравматической сенсорной невропатии

Наиболее проблемным результатом стоматологических хирургических вмешательств, местной анестезии или эндодонтического лечения является повреждение тройничного нерва с последующим нарушением функции чаще всего нижнего альвеолярного(IAN) и/или язычного нерва(LN).

Опубліковано у Статті
22.12.2019

Це доброякісна м’якотканинна пухлина, що уражає переважно тіло нижньої щелепи у осіб жіночої статі. Більш докладно про патологію можна прочитати ТУТ.

Опубліковано у Статті
23.11.2019

Термін «остеобластокластома» був запропонований А. В. Русаковим у 1959 році. У Міжнародній гістологічній класифікації первинних пухлин і пухлиноподібних захворювань кісток прийнятий термін «гігантоклітинна пухлина». До теперішнього часу існують різні найменування гігантоклітинної пухлини: гігантоклітинна пухлина типу епуліда, бура пухлина, гігантома, гігантоклітинна саркома, остеокластома, місцева фіброзна остеодистрофія.

Опубліковано у Статті
20.10.2019

Вперше цей гіперостоз описав Роско в 1930 році, проте, більш докладний опис хвороби було виконано Сілверменом і Каффа в 1945 році. Причини розвитку точно не з’ясовані, існують теорії щодо спадкового і вірусного походження, а також про зв’язок хвороби з порушеннями гормонального балансу. Гіперостоз виникає тільки у немовлят. Початок нагадує гостре інфекційне захворювання: виникає підвищення температури, дитина втрачає апетит, стає неспокійною. У крові виявляється прискорення ШОЕ і лейкоцитоз. На обличчі й кінцівках пацієнтів з гіперостозом з’являються щільні припухлості без ознак запалення, різко болючі при пальпації. Характерною ознакою інфантильного гіперостозу є «місяцеподібне обличчя», обумовлене припухлістю в області нижньої щелепи.

Опубліковано у Статті
06.10.2019

Гіперостоз — це надмірне (патологічне) розростання незміненої кісткової тканини. Може протікати, як самостійний процес або бути симптомом інших захворювань. Симптоми визначаються первинною патологією. Гіперостоз може супроводжуватися деформацією однієї або декількох кісток скелета або клінічно ніяк не проявлятися і виявлятися тільки при проведенні спеціальних досліджень (рентгенографії, МРТ, радіонуклідного дослідження). Тактика лікування гіперостозу залежить від основного захворювання.

Опубліковано у Статті
20.09.2019

Кератокіста щелепних кісток складають за даними різних авторів від 5,4 до 17,4% від усіх одонтогенних кіст (Kreidler J.F., 1993, Cawson R.A., Odell E.W., 1998). У деяких випадках кератокіста включаються в симптомокомплекс при вроджених патологях (синдром Горліна, синдром Марфана та ін.).

Опубліковано у Статті
21.08.2019

Ендоскопічна гайморотомія — це хірургічне втручання, спрямоване на усунення патологічного процесу в верхньощелепній пазусі. Найчастіше дану процедуру виконують у випадках запущеного гаймориту, коли вже консервативне лікування не допомагає.

Опубліковано у Статті
27.07.2019

Синусит – це запалення слизової оболонки навколоносових пазух, що характеризуються закладенням носа, головним болем різної локалізації, підвищенням температури тіла, ознобом і загальною слабкістю.

Опубліковано у Статті
21.03.2019

У повсякденній медичній практиці ми дуже легко користуємося різними словами. Але, що ми знаємо по-справжньому, крім того, що антибіотики діють на бактерії, вбиваючи їх. Хто антибіотики виробляє, як вони працюють і чому вони впливають на клітину бактерії і не впливають на клітини людини? Більшість антибіотиків виробляються самими бактеріями, існує всього кілька синтетичних антибіотиків, а пеніцилін виробляє пліснявий гриб. Є приголомшливий фільм ВВС, як вчені, побоюючись бомбардування Лондона, вивозили в кишенях піджаків культуру цвілевих грибів в США для виробництва пеніциліну.

Опубліковано у Статті
12.02.2019

Остеомієліт щелепи – це гнійний, інфекційно-запальний процес, захоплюючий всі структурні компоненти щелепної кістки і призводить до остеонекрозу. Остеомієліт щелепи супроводжується загальними симптомами, такими як слабкість, підвищення температури, озноб і локальними ознаками: болем, обмеженням відкривання рота, рухливістю зубів, запальною інфільтрацією м’яких тканин обличчя, утворенням свищів, секвестрів, абсцесів та інше.

Опубліковано у Статті