Вперше цей гіперостоз описав Роско в 1930 році, проте, більш докладний опис хвороби було виконано Сілверменом і Каффа в 1945 році. Причини розвитку точно не з’ясовані, існують теорії щодо спадкового і вірусного походження, а також про зв’язок хвороби з порушеннями гормонального балансу. Гіперостоз виникає тільки у немовлят. Початок нагадує гостре інфекційне захворювання: виникає підвищення температури, дитина втрачає апетит, стає неспокійною. У крові виявляється прискорення ШОЕ і лейкоцитоз. На обличчі й кінцівках пацієнтів з гіперостозом з’являються щільні припухлості без ознак запалення, різко болючі при пальпації. Характерною ознакою інфантильного гіперостозу є «місяцеподібне обличчя», обумовлене припухлістю в області нижньої щелепи.
За даними рентгенографії ключиць, коротких і довгих трубчастих кісток, а також нижньої щелепи виявляються пластинчасті періостальні нашарування. Губчаста речовина склерозована, компактно потовщена. За результатами рентгенографії гомілки може визначатися дугоподібне викривлення великогомілкової кістки. Призначається загальнозміцнююча терапія. Прогноз при інфантильному кортикальному гіперостозі сприятливий, всі симптоми спонтанно зникають протягом декількох місяців.
Клінічний випадок
Хлопчик 3 місяці. Діагноз інфантильний кортикальний гіперостоз – Infantile Cortical Hyperostosis.
Етіологія захворювання — невідома. Основні гіпотези — екзогенна вірусна атака і генетична схильність до імунних дефектів.
Скарга мами — поява м’яких набряків в області обличчя і шиї, чутливість при доторканні.
Лабораторні аналізи крові: лейкоцитоз, гіпохромна анемія, гіпертромбоцитоз, висока ШОЕ і С-реактивний білок в сироватці крові.
Діагноз поставлений на основі клінічних даних і даних КТ — екстенсивне розростання периоста навколо всієї нижньої щелепи — гіперостоз. Всі інші кістки скелета — не пошкоджені.
Лікування — симптоматичне.
Прогноз — сприятливий.