Синусит – це запалення слизової оболонки навколоносових пазух, що характеризуються закладенням носа, головним болем різної локалізації, підвищенням температури тіла, ознобом і загальною слабкістю.
Синусит — види
Для зручності за тривалістю перебігу синусит поділяють на дві групи: гострий – що триває менше 12-ти тижнів і хронічний – що триває більше 12-ти тижнів.
Крім поділу запалення по терміну виникнення також використовують класифікацію за місцем локалізації:
- верхньощелепний синусит (гайморит) або запалення верхньощелепних пазух;
- фронтальний синусит (фронтит) або запалення лобової пазухи;
- етмоідальний синусит (етмоїдит) або запалення гратчастого лабіринту;
- сфеноідальний синусит (сфеноїдит) або запалення клиноподібної пазухи.
Досить часто вогнища запалення не обмежуються тільки однією локацією утворюючи пансинусит — ураження всіх пазух.
Причини синуситу
Найчастіше причинами синуситу стає запальний процес носової порожнини (риніт) на тлі вірусної або бактеріальної інфекції. Набрякла слизова носової порожнини утрудняє відтік слизу, що в свою чергу тягне за собою поширення інфекції на гайморову пазуху. Набагато рідше зустрічаються вазомоторний і алергічний синусит, які пов’язані з індивідуальною реакцією організму на зовнішні чинники. Також розрізняють одонтогенний синусит, який стає наслідком запального процесу в області зубів верхньої щелепи. Обтяжливою обставиною, що утрудняє відтік слизу можуть стати фізіологічні особливості пазух і їх проток — наявність в просвіті поліпів, доброякісних і/або злоякісних новоутворень, сторонніх тіл.
Діагностика синуситу
Діагноз синусит ставитися лікарем отоларингологом (ЛОР) на основі даних анамнезу, клінічного огляду та додаткових методів дослідження. Золотим стандартом діагностики запального процесу вважається комп’ютерна томографія. Завдяки цьому виду діагностики можна дізнатися ступінь ураження і причини виникнення запального процесу, а таож на основі даних спланувати адекватне лікування.
Лікування синуситу
У сучасній медицині основною методикою лікування синуситу є призначення протизапальних і антибактеріальних препаратів. Якщо запальний процес не яскраво виражений можна обійтися судинозвужувальними (для зняття набряку слизової) і муколітиками (для полегшення відтоку рідини з пазух), однак небезпека такого методу лікування полягає в можливому переході захворювання в хронічну форму.
При сильних і яскраво виражених симптомах може застосовуватися хірургічне лікування, яке полягає у відкритті доступу до пазух за допомогою розширення соустя для швидкого виведення гнійного вмісту та введення антибактеріальних препаратів.