Еозинофільна гранульома – це розростання в кістковому мозку ретикулогранулематозної тканини, яка багата на еозинофільні лейкоцити. У самостійну нозологічну форму дане захворювання було виділено Н.І. Таратиновим в 1913 році, як псевдотуберкульозна гранульома неясної етіології, в честь якого в подальшому і була названа.
Існує безліч варіантів анатомічної будови носової порожнини. Ці варіанти можуть ускладнювати прохід повітря через звуження, або повної обструкції ділянок порожнини носа, що сприяє виникненню загострень синуситу. Потовщення слизової оболонки може бути алергічної, вірусної або бактеріальної природи. Інфекції порожнини носа можуть привести до порушення дренування придаткових пазух, приводячи до локальних больових відчуттів, головних болів, скупчень ексудату в придаткових пазухах (гострого синуситу).
У зв’язку з тим, що практично вся візуалізація при хронічних синуситах здійснюється за допомогою КТ, ця стаття присвячена КТ анатомії, а також обговорюються найбільш частіші анатомічні варіанти. До ознайомлення зі статтею читачам рекомендується повторити анатомію даної області.
Американські дослідники вперше пройшли весь шлях по перетворенню спеціалізованих клітин людини (фібробластів шкіри і клітин кісткового мозку) в клітини кісткової тканини. Щоб змінити спеціалізацію клітин, їх спочатку перетворили в індуковані плюрипотентні клітини – клітини, які потенційно можуть придбати різні спеціалізації.
У цій статті докладно описана система контролю якості рентгенологічного дослідження в нашій лабораторії Central Laboratory diagnosis of the head.
У даній статті ми перерахуємо основні положення директиви European Academy DentoMaxilloFacial Radiology (EADMFR), що складається з 20 основних правил проведення конусно-променевої комп’ютерної томографії та тривимірної візуалізації.