Остеомієліт щелепи – це гнійний, інфекційно-запальний процес, захоплюючий всі структурні компоненти щелепної кістки і призводить до остеонекрозу. Остеомієліт щелепи супроводжується загальними симптомами, такими як слабкість, підвищення температури, озноб і локальними ознаками: болем, обмеженням відкривання рота, рухливістю зубів, запальною інфільтрацією м’яких тканин обличчя, утворенням свищів, секвестрів, абсцесів та інше.
Автор статті – Дахно Л.О. кандидат медичних наук, лікар стоматолог-хірург, лікар рентгенолог.
Посттравматична нейропатія системи трійчастого нерву – це сенсорні порушення з або без нейропатичного болю, які часто призводять до функціональних і психологічних наслідків. Трійчастий нерв – найбільший сенсорний нерв в організмі і саме він відповідальний за орофаціальну область. Ятрогенні травми трійчастого нерва (trigeminalnerveinjuries -TNI) призводять до болю у 70% пацієнтів, що в свою чергу, призводить до функціональних порушень мови, харчування, поцілунків, гоління, нанесення макіяжу, чищення зубів і т.д., а значить існує негативний вплив на самооцінку, якість життя і психологічний стан пацієнта.
Остеома – це доброякісна пухлина кісткової тканини, яка повільно розвивається. Найчастіше це захворювання зустрічається у дітей і підлітків, проте не виключені випадки виникнення і в дорослому віці. Локалізується пухлина в основному на кістках черепа.
Синдромом “мовчазного синуса” (ателектаз верхньощелепного синусу) називають патологічний стан який характеризується зменшенням розміру навколоносових пазух, скупченням в пазухах вмісту в слідстві закупорки вивідних проток, енофтальмом і резорбцією кісткових стінок пазух.
Саме слово облітерація з латині перекладається як знищення (Obliteratio). У стоматологічній практиці даним терміном позначають наявність патологічного процесу в зубові, результатом якого є звуження або повне закриття просвіту Кореневих каналів. Облітерація каналів зуба може привести до складнощів або і зовсім неможливості ендодонтичного лікування.
Верхня мікрогнатія або недорозвинення верхньої щелепи – це досить рідкісний вид деформації верхньої щелепи, який може бути обумовлений як ендо-, так і екзогенними факторами. Диференціальна діагностика даної патології може проводитися порівняно з помилковою формою, причиною якої є надмірний розвиток нижньої щелепи.
Підборідний горбок (tuberculum mentale) – це парне підвищення на підборідному виступі тіла нижньої щелепи. У нормі розташований симетрично.
До нас звернувся пацієнт з підозрою на фіброзну дисплазію (хвороба Ліхтенштейна-Брайцева) нижньої щелепи. Дане захворювання характеризується заміщенням кісткової тканини фіброзною тканиною, що призводить до деформації кісток.
Черепно-мозкова травма – це досить поширена патологія, яка полягає в механічному пошкодженні черепа і внутрішньочерепних утворень. Основна мета лікування черепно-мозкової травми – мінімізація вторинних ушкоджень головного мозку, так як первинні пошкодження не піддаються лікуванню. Складність і тривалість лікування ЧМТ залежить від локалізації, виду і поширеності ураження всіх структур черепа.
Еозинофільна гранульома – це розростання в кістковому мозку ретикулогранулематозної тканини, яка багата на еозинофільні лейкоцити. У самостійну нозологічну форму дане захворювання було виділено Н.І. Таратиновим в 1913 році, як псевдотуберкульозна гранульома неясної етіології, в честь якого в подальшому і була названа.